- підрядний
- [п'ідр’а/днией]
м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
підрядний
Смотреть что такое "підрядний" в других словарях:
підрядний — I а, е. Який виконується за підрядом (див. підряд I). || Який виконує такий підряд. Підрядна бригада. II а, е. 1) Залежний від чого небудь, підпорядкований чомусь. 2) лінгв. Який виражає підрядність (у 2 знач.), зв язує слова або речення способом … Український тлумачний словник
відрядний — а, е. 1) Який здійснюється залежно від кількості виготовленої продукції. •• Відря/дна опла/та пра/ці форма оплати праці працівників, при якій їхня заробітна платня встановлюється відповідно до кількості виробленої працівником продукції заданої… … Український тлумачний словник
складнопідрядний — а, е., грам. Із складною підрядністю. •• Складнопідря/дне ре/чення речення, що складається з двох або кількох взаємопов язаних синтаксично нерівноправних частин, одна з яких виступає як головне речення, а інші – як підпорядковані, підрядні… … Український тлумачний словник
субпідрядний — а, е, спец. Який працює за субпідрядом … Український тлумачний словник
супідрядний — а, е, грам. Який сполучає (речення) способом супідрядності. •• Супідря/дні ре/чення два чи кілька підрядних речень, підпорядкованих тому самому членові головного речення або головному реченню в цілому … Український тлумачний словник
складнопідрядний — [скла/дноп ідр’а/днией] м. (на) дному/ д(‘)н ім, мн. д(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
підрядний — підчинений [IV] … Толковый украинский словарь
відрядний — прикметник … Орфографічний словник української мови
підрядний — 1 прикметник який виконується за підрядом підрядний 2 прикметник підпорядкований; який виражає підрядність … Орфографічний словник української мови
складнопідрядний — прикметник … Орфографічний словник української мови
